Рада суддів України розробить нову Комунікаційну стратегію судової влади

  Суддівське самоврядування хоче більш активно реагувати на кризи, що виникають в діяльності судової влади.

   У Раді суддів України 6 квітня 2023 року повідомили про розробку нової Комунікаційної стратегії судової влади.

    Як зазначив голова РСУ Богдан Моніч, вже у найближчий час комунікаційна стратегія буде представлена до обговорення у суддівській спільноті.

   «Кожен орган на своєму рівні має комунікувати, забезпечуючи відкритись, прозорість і доступність інформації. Органи судової влади такі як ВРП, ВККС, РСУ, ДСА, НШСУ мають свої специфічні аудиторії і це треба враховувати, бо вони комунікують на своїх рівнях. Якщо ми говоримо про суди, то ми маємо три рівні судів, три рівні юрисдикцій. В кожному регіоні є свої топ-новини, тому ми повинні це також враховувати", - зауважив Богдан Моніч.

   Як повідомив голова РСУ, нова комунікаційна стратегія буде також враховувати принцип «єдиного голосу» у кризових ситуаціях, які час від часу виникають в діяльності судової влади. Мова йде про ситуації, коли органи суддівського врядування будуть виробляти спільну позицію щодо тієї чи іншої проблеми.

   «Ми активно застосовуємо позицію «єдиного голосу» у випадках, коли є якась кризова ситуація. Тоді співпраця усіх вищих органів суддівського врядування є не тільки необхідною, а й ефективною, і стосується вона судової гілки влади в цілому. На таких етапах координація комунікаційних зусиль всіх органів вона не тільки необхідна, але й повинна бути. І про це багато говорилося на з'їзді суддів України, коли ми обирали членів ВРП, а делегати наголошували на необхідності переосмислення комунікаційної політики судової гілки влади", - розповів Богдан Моніч.

   У якості приклада реагування на кризову ситуацію, голова РСУ розповів про реакцію суддівського врядування на відому ситуацію, що виникла у зв'язку з рішенням судді Воловецького районного суду Закарпатської області Оксани Софілканич у справі щодо зґвалтування неповнолітньої.

   «В цю ситуацію «втрутилась» прес-служба РСУ, була організована комунікаційна робота на рівні суду, оприлюднена інформація з роз'ясненням рішення, з поясненнями, чому змінилась кваліфікація злочину. Суддя-спікер дав інтерв'ю представникам телевізійних каналів і, хоч вони чомусь ніде не були показані, коментарі і акценти ЗМІ у цій справі все ж були зміщені у бік більш об’єктивного висвітлення ситуації», - розповів голова РСУ.

   Як додав голова РСУ, на ситуацію з критикою рішення закарпатської судді, також відреагувала і Вища рада правосуддя, яка надала ЗМІ власний коментар, в якому зазначила, що ВРП не наділена правом ініціювати питання про відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою.

  «Але тут виникає питання, чи не буде далі питань щодо упередженості дисциплінарного органу відносно судді? Те ж саме можна сказати і щодо апеляційного суду. Якщо б апеляційна інстанція вступила в комунікацію зі ЗМІ, то чи не виникло б у подальшому питання щодо неупередженості, адже апеляційну скаргу може розглядати лише апеляційний суд. Відтак, ми хочемо чітко визначитись – хто і за що відповідає в питаннях комунікації судової влади», - наголосив Богдан Моніч.

   Голова РСУ також зазначив, що основна комунікація, яка стосується щоденної роботи судів, має відбуватися на рівні конкретних судових інстанцій, які розглядають справи.  Це включає інформацію про розглянуті справи, прийняті рішення та інші аспекти судового процесу.

   Такий підхід до комунікації, на думку РСУ, сприятиме забезпеченню доступу до інформації про судові рішення та забезпечить прозорість судової влади для громадян та інших зацікавлених сторін.