Порядок і строки звернення до суду регулюються Цивільним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства, Кримінально-процесуальним кодексом України

 

Цивільне судочинство

Цивільний процесуальний кодекс України

(витяг)

Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства

1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи(за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

3. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права,  свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать  інтересам  особи,  яку  він представляє.

Стаття 118. Пред'явлення позову

1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві  кілька вимог, пов'язаних між собою.

3. Позовна  заява  щодо  вимог,  визначених  у частині першій статті 96 цього Кодексу,  може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті  заяви  про  видачу  судового наказу або скасування його

судом.

{  Стаття  118  в  редакції  Закону  N  2453-VI  (  2453-17  ) від 07.07.2010  -  зміни  щодо  запровадження  автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України  та  Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних

Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2)  ім'я  (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я  представника позивача, якщо позовна заява подається представником,  їх  місце  проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий  індекс, номери засобів зв'язку,  якщо  такі  відомі;  { Пункт 2  частини  другої статті 119 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )  від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду  України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ вводяться  в  дію після початку  діяльності Вищого спеціалізованого  суду  України  з  розгляду  цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

3. Позовна   заява   підписується    позивачем    або    його 
представником із зазначенням дати її подання.

4. Позовна   заява   повинна   відповідати   іншим   вимогам, 
встановленим законом.

5.  До  позовної  заяви  додається  документ,  що підтверджує 
сплату судового збору.

{ Частина п'ята статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

6.  До  позовної  заяви,  що подається у випадках, визначених 
частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії 
ухвали  про  відмову  у прийнятті заяви про видачу судового наказу 
або ухвали про скасування судового наказу.

{  Статтю 119 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2453-VI 
(  2453-17  )  від  07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень 
Верховного  Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з 
розгляду  цивільних  і  кримінальних  справ  вводяться в дію після 
початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду 
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

7. У разі пред'явлення позову особами,  які діють  на  захист 
прав,  свобод  та  інтересів  іншої  особи,  в  заяві повинні бути 
зазначені підстави такого звернення.

8. Якщо позовна заява подається  представником  позивача,  до 
позовної   заяви  додається  довіреність  чи  інший  документ,  що 
підтверджує його повноваження.

9. Позовна  заява,  подана  після  забезпечення  доказів  або 
позову,  повинна  містити,  крім зазначеного у частині другій цієї 
статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

 

 

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може

звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у  три

роки.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися

спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно

із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до

вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про  спростування  недостовірної  інформації,  поміщеної у

засобах масової інформації.

У цьому  разі позовна давність обчислюється від дня поміщення

цих відомостей у засобах масової  інформації  або  від  дня,  коли

особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця

у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної

часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у  зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього

Кодексу);

5) про  розірвання  договору  дарування  (стаття  728   цього

Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантау,  пошти (стаття 925 цього

Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття  1293  цього

Кодексу).

{  Частину  третю  статті  258  виключено  на підставі Закону

N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

{  Частину  четверту  статті 258 виключено на підставі Закону

N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності

1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена

за домовленістю сторін.

Договір про   збільшення   позовної  давності  укладається  у

письмовій формі.

2. Позовна  давність,  встановлена  законом,  не  може   бути

скорочена за домовленістю сторін.

Стаття 260. Обчислення позовної давності

1. Позовна  давність  обчислюється  за  загальними  правилами

визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

2. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений

за домовленістю сторін.

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа

довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про

особу, яка його порушила.

2. Перебіг  позовної  давності  за  вимогами   про   визнання

недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається

від дня припинення насильства.

3. Перебіг позовної давності  за  вимогами  про  застосування

наслідків нікчемного правочину починається від дня,  коли почалося

його виконання.

4. У   разі   порушення   цивільного   права   або   інтересу

неповнолітньої   особи   позовна   давність  починається  від  дня

досягнення нею повноліття.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком  виконання  перебіг

позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями,  строк  виконання  яких  не визначений або

визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається

від  дня,  коли  у  кредитора  виникає право пред'явити вимогу про

виконання зобов'язання.  Якщо боржникові надається пільговий строк

для виконання такої вимоги,  перебіг позовної давності починається

зі спливом цього строку.

6. За регресними  зобов'язаннями  перебіг  позовної  давності

починається від дня виконання основного зобов'язання.

7. Винятки з правил,  встановлених частинами першою та другою

цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Стаття 262. Позовна давність у разі замін сторін у

зобов'язанні

1. Заміна  сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення

та перебігу позовної давності.

Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо  пред'явленню  позову  перешкоджала  надзвичайна  або

невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у  разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на

підставах, встановлених законом;

3) у     разі     зупинення    дії    закону    або    іншого

нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо  позивач  або  відповідач перебуває у складі Збройних

Сил України або в інших створених відповідно до закону  військових

формуваннях, що переведені на воєнний стан.

2. У  разі виникнення обставин,  встановлених частиною першою

цієї статті,  перебіг позовної давності зупиняється  на  весь  час

існування цих обставин.

3. Від   дня  припинення  обставин,  що  були  підставою  для

зупинення перебігу позовної давності,  перебіг  позовної  давності

продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою

дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого

обов'язку.

2. Позовна  давність переривається у разі пред'явлення особою

позову до одного із кількох  боржників,  а  також  якщо  предметом

позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після  переривання  перебіг  позовної давності починається

заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної  давності,  до

нового строку не зараховується.

Стаття 265. Перебіг позовної давності у разі залишення позову

без розгляду

 

1. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної

давності.

2. Якщо  суд  залишив  без  розгляду  позов,  пред'явлений  у

кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до набрання

законної   сили  рішенням  суду,  яким  позов  було  залишено  без

розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина  строку,  що  залишилася,  є  меншою  ніж  шість

місяців, вона подовжується до шести місяців.

Стаття 266. Застосування позовної давності до додаткових

вимог

1. Зі  спливом   позовної   давності   до   основної   вимоги

вважається,  що  позовна  давність  спливла і до додаткової вимоги

(стягнення неустойки,  накладення стягнення  на  заставлене  майно

тощо).

ІІ.Адміністративне судочинство.

Кодекс адміністративного судочинства України.

(Витяг)

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку

звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом

або іншими законами.

2. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав,

свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк,

який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа

дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів.

Для  звернення  до  адміністративного  суду  суб'єкта владних

повноважень  встановлюється  шестимісячний  строк,  який,  якщо не

встановлено інше,  обчислюється з дня виникнення підстав, що дають

суб'єкту  владних  повноважень  право на пред'явлення передбачених

законом вимог.  Цим  Кодексом  та  іншими  законами  можуть  також

встановлюватися  інші  строки  для  звернення до адміністративного

суду  суб'єкта  владних  повноважень.  {  Частину  другу статті 99

доповнено  абзацом  другим згідно із Законом N 4054-VI ( 4054-17 )

від 17.11.2011 }

{  Частина друга статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

{   Положення   частини   другої   статті   99   щодо   скорочення

процесуальних   строків   звернення   громадян   до  суду  визнано

конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011

( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

3. Для  захисту прав,  свобод та інтересів особи цим Кодексом

та  іншими  законами  можуть  встановлюватися  інші   строки   для

звернення  до  адміністративного  суду,  які,  якщо не встановлено

інше,  обчислюються з дня,  коли особа дізналася або повинна  була

дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів. Для

звернення  до  суду  у справах щодо прийняття громадян на публічну

службу,   її   проходження,   звільнення   з   публічної    служби

встановлюється місячний строк.

{  Частина третя статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

4. Якщо  законом  передбачена  можливість  досудового порядку

вирішення  спору  і  позивач  скористався  цим  порядком,  то  для

звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк,

який  обчислюється  з  дня,  коли  позивач  дізнався  про  рішення

суб'єкта  владних повноважень за результатами розгляду його скарги

на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

{  Частина  четверта  статті  99  із  змінами, внесеними згідно із

Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

{   Положення   частини   четвертої   статті  99  щодо  скорочення

процесуальних   строків   звернення   громадян   до  суду  визнано

конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011

( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

5.  Для  звернення  до адміністративного суду щодо оскарження

рішення суб'єкта владних повноважень,  на підставі якого ним  може

бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється

місячний строк.

{  Статтю 99 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2453-VI

( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 101. Процесуальні строки

1. Процесуальні  строки  -  це  встановлені законом або судом

строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками,

а  також  можуть  визначатися  вказівкою  на  подію,  яка  повинна

неминуче настати.

Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Пропущений  з   поважних   причин   процесуальний   строк,

встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк,

встановлений судом,  - продовжений судом за клопотанням особи, яка

бере участь у справі.

2.  Питання  про поновлення чи продовження пропущеного строку

суд  вирішує  в  порядку  письмового  провадження  чи  в  судовому

засіданні  на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які

були   належним   чином   повідомлені,   не  перешкоджає  розгляду

клопотання.

{ Частина друга статті 102 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

3. Ухвала  суду  про  відмову  в  поновленні  чи  продовженні

пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які

беруть участь у справі.

4.  Правила  даної  статті не поширюються на строки звернення

до адміністративного суду.

{  Статтю  102  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із Законом

N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

Стаття 103. Обчислення процесуального строку

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня

після  відповідної  календарної  дати  або настання події,  з якою

пов'язано його початок.

2. Строк,  що визначається роками,  закінчується у відповідні

місяць і число останнього року цього строку.

3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне

число останнього місяця цього строку.

4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає

на   такий   місяць,  що  відповідного  числа  не  має,  то  строк

закінчується в останній день цього місяця.

5. Останнім  днем  строку,  який  закінчується  вказівкою  на

певний день, вважається цей день.

6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний,  святковий чи

інший неробочий день,  останнім днем строку є перший  після  нього

робочий день.

7. Перебіг строку,  закінчення якого пов'язане з подією,  яка

повинна  неминуче  настати,  закінчується  наступного  дня   після

настання події.

8. Останній  день строку триває до двадцять четвертої години,

але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де

робочий  час  закінчується  раніше,  строк  закінчується  в момент

закінчення цього часу.

9. Строк не вважається пропущеним,  якщо до  його  закінчення

позовна  заява,  скарга,  інші  документи чи матеріали або грошові

кошти здано на пошту  чи  передані  іншими  відповідними  засобами

зв'язку.

10. Зупинення  провадження  в адміністративній справі зупиняє

перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній  справі.

Перебіг  процесуальних  строків  продовжується  з  дня  поновлення

провадження.

Порядок та строки апеляційного та касаційного оскарження судових рішень

Порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 186)

1.  Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення. У разі ухвалення тільки вступної та резолютивної частин постанови,  а також  прийняття  постанови  у письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду обчислюється  з  наступного  дня  після

закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

3. Апеляційна   скарга   на   ухвалу  суду  першої  інстанції подається протягом п'яти днів  з  дня  проголошення  ухвали.  Якщо ухвалу  було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта  владних  повноважень  у  випадках  та порядку, передбачених частиною четвертою статті  167  цього  Кодексу,  було повідомлено   про  можливість   отримання   копії   ухвали   суду безпосередньо  в  суді,  то п'ятиденний   строк   на   апеляційне оскарження   ухвали  суду  обчислюється з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту отримання  суб'єктом владних  повноважень  повідомлення  про можливість отримання копії ухвали суду.

 

Порядок і строки касаційного оскарження судових рішень відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 212)

1. Касаційна  скарга  подається  безпосередньо  до адміністративного суду касаційної інстанції.

2. Касаційна  скарга  на  судові  рішення  подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим  рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення  постанови  в повному обсязі  відповідно до статті 160  цього  Кодексу  -  з дня складення постанови в повному обсязі.

3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Порядок та строки апеляційного оскарження судових рішень по цивільним справам (ст. 294, 296 ЦПК України)

1.       Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

2.       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

3.       Апеляційна скарга подається на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ували

Порядок та строки апеляційного оскарження судових рішень по кримінальним справам (ст. 349 КПК України)

1.          Апеляція подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову протягом 15 діб з моменту їх проголошення, якщо інше непередбачено КПК України, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

2.          Апеляція на ухвалу чи постанову суду про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування (протягом 3 діб); про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (протягом 3 діб); про продовження строків тримання під вартою (протягом 3 діб); про відмову в проведенні обшуку (протягом 3 діб); про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (протягом 3 діб); про тимчасовий арешт (протягом 3 діб); про екстрадицій ний арешт (протягом 3 діб) подається безпосередньо до апеляційного суду.

 

Порядок та строки апеляційного оскарження судових рішень по справам про адміністративні правопорушення(ст. 288,289 КУпАП)

1.     Скарга на постанову про адміністративне правопорушення подається до суду, який її постановив протягом 10 діб з дня винесення постанови.

Порядок касаційного оскарження судових рішень по цивільним справам (ст. 325, 327 ЦПК України)

1.            Касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2.            Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Порядок касаційного оскарження судових рішень по кримінальним справам (ст. 386, 387 КПК України)

1.          Касаційні скарги на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть бути подані протягом 1 місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою-в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови. Ці скарги подаються через суд, який постановив вирок чи виніс постанову або ухвалу.

2.          Касаційні скарги на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиція) можуть бути подані протягом 3 місяців з моменту набрання ними законної сили. Ці скарги подаються безпосередньо до касаційного суду.

3.          До скарг додаються копії судових рішень, що оскаржуються; кількість копій скарги відповідно до кількості учасників по справі.